У засобах масової інформації поширюються публікації, в яких стверджується про існування проблеми, пов’язаної із прийняттям та розглядом судами клопотань слідчих прокуратури у провадженнях, які відповідно до законодавства підслідні Державному бюро розслідувань України.
З метою недопущення неоднакового застосування та неправильного тлумачення положень розділів Х «Прикінцеві положення» та ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України ) в частині, що стосується діяльності Державного бюро розслідувань України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відповідно до пункту 4 частини 1 статті 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» роз’яснює таке.
Згідно з абзацом 3 пункту 1 Розділу Х «Прикінцеві положення» КПК України положення частини 4 статті 216 КПК України вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України (але не пізніше п’яти років з дня набрання чинності КПК України).
Передання матеріалів кримінального провадження слідчими органів прокуратури до відповідного підрозділу (органу) Державного бюро розслідувань України для продовження провадження відбувається відповідно до абзацу 2 пункту 4 Розділу VІ Закону України «Про Державне бюро розслідувань» від 12 листопада 2015 року № 794- VІІІ та абзацу 2 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України у тримісячний строк після початку здійснення Державним бюро розслідувань функції досудового розслідування. Тобто початок дії положень частини 4 статті 216 КПК України пов’язаний не з моментом набрання чинності закону, який регулюватиме діяльність Державного бюро розслідувань України як державної установи, а з моментом початку здійснення останнім функцій органу досудового розслідування. До того часу згідно з абзацами 1 та 2 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури.
_03_03.png)
